ВІРТУАЛЬНІ

ВИСТАВКИ

БІБЛІОГРАФІЧНІ

ПОКАЖЧИКИ

ЛІТЕРАТУРИ

Наша адреса:

Центральна районна бібліотека,
вул. Грушевського, 4;
смт Зарічне
Рівненської обл.,
Україна, 34000.
Телефон – 80363230271
80363230132.
Електронна адреса:
zaribiblioteka@gmail.com

Пункт доступу громадян

до офіційної інформації

           Лічильник


ІНСТРУКЦІЯ З ОБЛІКУ ДОКУМЕНТІВ

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства культури і туризму України
від 3 квітня 2007 р. № 22
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
23 травня 2007 р. за № 530/13797
ІНСТРУКЦІЯ 3 ОБЛІКУ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДАХ
1. Загальні положення
Ця Інструкція регулює порядок обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, який здійснюють уповноважені структурні підрозділи бібліотеки. Архівні документи, зібрані в бібліотеці, входять до складу Національного архівного фонду України згідно із Законом України "Про Національний архівний фонд та архівні установи".
Інструкція поширюється на бібліотеки, що перебувають у сфері управління Міністерства культури і туризму України, управлінь (відділів) культури місцевих державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських рад.
До обліку бібліотечного фонду висуваються такі вимоги: повнота та достовірність облікової інформації; своєчасне відображення в облікових документах кожного факту надходження і вибуття документів з фонду; узгодженість засобів і форм обліку.
2. Основні терміни і поняття
У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:
- бібліотечний фонд - упорядковане зібрання документів, які зберігаються в бібліотеці, а саме:
- книга - видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці чи оправі, обсягом понад сорок вісім сторінок;
- брошура - книжкове видання обсягом від чотирьох до сорока восьми сторінок;
- аркушеве видання - видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без скріплення;
- буклет - видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, сфальцьованого будь-яким способом у два чи більше згинів;
- карткове видання - видання у вигляді картки встановленого формату, надруковане на матеріалі підвищеної щільності;
- плакат - видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, надруковане з одного чи з обох боків аркуша, призначене для експонування;
- поштова картка - поштове відправлення у вигляді стандартного бланка, що містить відкрите письмове повідомлення;
- журнал - періодичне видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату в обкладинці або оправі;
- газета - періодичне видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, призначене для широкого кола осіб, яке є джерелом письмової інформації про поточні події, пов'язані з внутрішніми справами, міжнародними проблемами, політикою тощо;
- фонодокумент - аудіовізуальний документ на стрічковому чи дисковому носії, який містить звукову інформацію;
- відеодокумент - аудіовізуальний документ на стрічковому чи дисковому носії, який містить інформацію, зафіксовану за допомогою відеозвукозапису;
- кінодокумент - аудіовізуальний документ на плівковому носії, що містить зафіксовані на ньому за допомогою кінематографічної техніки предмети у вигляді послідовно розміщених фотографічних зображень, а також може містити звукову інформацію;
- фотодокумент - аудіовізуальний документ, що містить інформацію, зафіксовану на ньому за допомогою фотографічної техніки; предмети у вигляді окремих фотозображень;
- документ на мікроформі - фотодокумент на плівковому чи іншому носієві, який для виготовлення і використання потребує відповідного збільшення за допомогою мікрографічної техніки;
- електронне видання - електронний документ (група електронних документів), який пройшов редакційно-видавничу обробку, призначений для розповсюдження в незмінному вигляді та має вихідні дані;
- безнадійна заборгованість - заборгованість користувача перед бібліотекою з документів, узятих ним у тимчасове користування, щодо якої є впевненість про неповернення її боржником або за якою строк позовної давності минув;
- вилучення документів з бібліотечного фонду - процес виключення зі складу бібліотечного фонду та зняття з обліку документів, які підлягають списанню;
- непрофільне видання - видання, яке не відповідає профілю комплектування (тематико-типологічному плану комплектування) конкретної бібліотеки;
- періодичне видання - серійне видання, що виходить через визначені проміжки часу з постійним для кожного року числом номерів (випусків), без повторів у змісті, однотипне оформленими, нумерованими і/або датованими випусками, під одним і тим самим заголовком;
- примірник - одиниця обліку бібліотечного фонду, кожна окрема одиниця документа, яка включаєте до складу бібліотечного фонду або вибуває з нього;
- річний комплект одиниця обліку газет, сукупність номерів (випусків) газети за рік, наявних у фонді бібліотеки.
3. Об'єкти та одиниці обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах
3.1 Об'єктами обліку бібліотечного фонду є:
3.1.1 Видання:
- книги, брошури;
-аркушеві видання, буклети, карткові видання, плакати, поштові картки;
- журнальні видання, газетні видання.
3.1.2 Аудіовізуальні документи;
- фонодокументи;
- відеодокументи;
- кінодокументи;
- фотодокументи;
-документи на мікроформах.
3.1.3 Електронні видання.
3.2 Основними одиницями обліку всіх видів документів, які включені до бібліотечного фонду (крім газет), є назва і примірник.
3.3 Основними одиницями обліку газет є річний комплект газети та її назва (незалежно від зміни назви видання).
3.4 Самостійні видання, об'єднані в одній оправі (конволют), обліковуються як окремі примірники і окремі назви.
3.5 Додатки до друкованих документів (мапи, атласи, таблиці, покажчики до географічних назв, ноти, грамплатівки, плакати, оптичні диски і т. ін.), якщо вони не мають самостійного значення, окремо не обліковуються. Вони отримують інвентарний номер основного документа.
4. Порядок обліку книг і брошур
4.1 Облік книг і брошур поділяється на сумарний та індивідуальний.
4.2 Сумарний облік книг і брошур здійснюють відділи комплектування бібліотек.
4.3 Сумарний облік здійснюється партіями на підставі супровідних документів (рахунок-фактура, опис, накладна, реєстр, акт і т. ін.).
4.4 Формою сумарного обліку є Книга сумарного обліку бібліотечного фонду (додатки 1-3)*.
4.5 В умовах централізованої бібліотечної системи ведеться загальна книга сумарного обліку на весь єдиний фонд та окремі книги обліку на фонди кожного структурного підрозділу центральної бібліотеки та бібліотек-філій, де містяться відомості про передачу документів до них із відділу комплектування і обробки.
4.6 Книга сумарного обліку бібліотечного фонду має три розділи: "Надходження до фонду", "Вибуття з фонду", "Підсумки руху-фонду".
4.7 Після взяття книг та брошур на сумарний облік відділ комплектування передає супровідні документи на них до бухгалтерії бібліотеки.
4.8 Індивідуальний облік книг і брошур здійснюють відділи комплектування та відділи- фондоутримувачі (бібліотеки-філії ЦБС).
4.9 Індивідуальний облік книг і брошур здійснюється шляхом присвоєння кожному примірнику інвентарного номера.
4.10 Формою ведення індивідуального обліку книг і брошур є Інвентарна книга (додаток 4)*. Бібліотеки, які здійснюють індивідуальний облік бібліотечного фонду за іншими формами (обліковий каталог, описи тощо), мають право зберегти існуючий порядок індивідуального обліку.
4.11 При взятті на індивідуальний облік рідкісного чи цінного видання в Інвентарній книзі в графі "Примітка" робиться запис "РК" і вказуються особливості даного примірника.
4.12 Кожна книжка чи брошура, що входить до серії, обліковується як окреме видання.
4.13 Кожна з брошур, виданих у складі видавничої папки (обкладинки), обліковується як окреме видання.
5. Порядок обліку інших видань
5.1 Аркушеві картографічні видання обліковуються за правилами обліку книг.
5.2 Аркушеві видання, буклети, карткові видання, плакати, поштові картки підлягають обліку. Відомості про них заносяться до Книги сумарного обліку бібліотечного фонду (без зазначення ціни).
5.3 Груповий облік таких видань здійснюється в Картці обліку аркушевих видань (додаток 5)*.
5.4 Аркушеві видання, буклети, карткові видання, плакати, поштові картки, придбані для забезпечення роботи бібліотеки, у т. ч. для її оформлення, до бібліотечного фонду не включаються та не підлягають обліку.
5.5 Журнальні та газетні видання підлягають обліку в Книзі сумарного обліку бібліотечного фонду. Записи до цієї книги про надходження газетних видань заносяться на підставі річного підсумкового акта приймання-здавання видань (без зазначення ціни). Записи про надходження журнальних видань заносяться щомісяця (без зазначення ціни).
5.6 Надходження журнальних видань до бібліотеки фіксується у картках обліку журналів (додаток 6)*.
5.7 Надходження газетних видань до бібліотеки фіксується у картках обліку газет (додаток 7)*.
6. Порядок обліку аудіовізуальних документів та електронних видань
6.1 Аудіовізуальні документи, електронні видання обліковуються у відділі комплектування за правилами обліку книг.
6.2 Примірниками аудіовізуальних документів є:
6.2.1 Фонодокументи:
- для грамплатівок, компакт-дисків - диск;
-для магнітних фонограм - котушка, касета, бобіна.
6.2.2 Відеодокументи - касета або диск.
6.2.3 Кінодокументи:
-для кінофільмів - бобіна;
- для діафільмів - рулон.
6.2.4 Фотодокументи - кадр.
6.2.5 Документи на мікроформах:
- для мікрофіш - фіша;
- для мікрофільмів - рулон.
6.3 Примірником електронних видань є оптичний диск.
6.4 Комплект (альбом) аудіовізуальних документів (грамплатівок, компакт-дисків, мікрофільмів, діапозитивів і т. ін.) чи електронних видань, які об'єднані спільною назвою, обліковується як одна назва.
6.5 Діафільм обліковується як одна назва незалежно від кількості рулонів, які його складають.
6.6 Для індивідуального обліку аудіовізуальних документів та електронних видань заводиться окрема Інвентарна книга (аудіовізуальні документи й електронні видання) (додаток 8).
6.7 3 метою недопущення повтору інвентарних номерів, які присвоюються книгам та аудіовізуальним документам і електронним виданням, після запису інвентарного номера аудіовізуального документа чи електронного видання через косу риску пишеться літера "А" (інв: номер/А).
6.8 Сумарний облік аудіовізуальних документів та електронних видань здійснюється в Книзі сумарного обліку бібліотечного фонду.

В ДОПОМОГУ БІБЛІОТЕКАРЮ

Бібліотека на допомогу популяризації екологічних та природоохоронних знань (Методичні рекомендації)

До найбільш актуальних проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети, й від яких залежить майбутнє людства, слід відмітити проблеми екологічні – проблеми ресурсів, гармонізація взаємин людини і природи, охорони навколишнього середовища. Сформувати у людей моральне і естетичне відношення до природного середовища допоможе екологічна просвіта.
Центром екопросвітницької роботи серед різних верств населення мають стати бібліотеки.
До проведення екопросвітницьких заходів варто залучати спеціалістів-екологів, санітарних лікарів, викладачів навчальних заходів, письменників, юристів.
Співпраця з органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськими організаціями, керівниками та фахівцями сприятиме поповненню наявних в бібліотеках баз даних, в т. ч. електронних, інформацією про екологічний стан регіону, екологічні тенденції в його розвитку, джерела забруднення довкілля і продуктів харчування, про інші соціально-екологічні фактори. В відповідні розділи систематичних каталогів та картотек мають регулярно вливатися картки про нові надходження літератури до бібліотек, при необхідності варто відкрити нові актуальні рубрики. Доповненням можуть бути тематичні папки-досьє: «Екологічний портрет краю», або «Екологічний моніторинг Рівненщини», «Екологічні новини», «Що? Де? Коли?».
Бібліотеки мають здійснювати інформаційне забезпечення запитів керівників і провідних спеціалістів державних та громадських екологічних структур, що діють в регіоні. Для цього важливо відзначити їх інформаційні потреби методами соціологічного дослідження: анкетування, інтерв’ювання, в ході індивідуальних бесід. Орієнтуючись на запити, доцільно налагодити систематичне інформування цієї групи користувачів: готувати експрес-інформації, дайджести, огляди літератури, надавати індивідуальну інформацію.
Провідною в роботі бібліотек має стати тема «Край і екологія». Варто більш активно долучатися до проведення обласних природоохоронних операцій і акцій: «Чисте повітря», «Зелений світ», «Першоцвіт», «Новорічна ялинка», «До чистих джерел», заходів приурочених до Дня довкілля (3 квітня), Дня Землі (22 квітня), Всесвітнього Дня охорони навколишнього середовища (5 червня).
Важливу роль у популяризації екологічних знань може відіграти виставкова робота бібліотек, як от: оформлення екологічного календаря, експрес-виставок, виставок-запитань, виставок-застережень, виставок-роздумів, виставок-діалогів на теми: «Планета у нас одна», «Екологія: діагноз ставить населення», «Земля хворіє: озирнись у турботі», «SOS! Планета в небезпеці», «Право на здорове життя», «Що ми залишимо нащадкам?», «Україна: велика держава чи екологічна колонія?»
Пропонуємо оформити книжково-ілюстровану виставку: «Жити у співдружності з природою». Цитата: «Рідна природа входить у нашу душу, як колиска буття, як чисте джерело, з якого ми вперше напились живої води…» (В.Сухомлинський)
I розділ: Природа під охороною закону.
II розділ: Больові точки нашої планети.
III розділ: Заповідними стежками України.
Доцільно організувати в бібліотеках виставки репродукцій картин відомих художників-пейзажистів (І.Шишкін, І.Левітан, А.Саврасов та ін.), творів місцевих художників, робіт учнів художніх шкіл на тему природи.
Висвітлити роботу бібліотек з питань екології допоможе стенд «Бібліотека і екологія» на якому варто розмістити:
- списки нових надходжень літератури;
- оголошення про заходи на поточний рік;
- інформацію про участь в екологічних акціях;
- експрес-повідомлення.
Корисним буде відкриття «Зеленої пошти» для обміну інформацією відвідувачів бібліотеки і спеціалістів екологічних структур. Співпраця бібліотек із загальноосвітніми школами сприятиме формуванню екологічної культури учнів, залученню їх до екологічних експедицій, природоохоронних заходів. Для цієї групи цікавими будуть екологічні репортажі, уроки, калейдоскопи, вікторини.
Питання для проведення екологічної вікторини «Людина і природа»:
1. Що таке екологія? (Екологія – це біологічна наука, яка вивчає взаємовідносини між живими істотами і навколишнім середовищем).
2. Які ви знаєте глобальні екологічні проблеми? (Кислотні дощі, опустелювання, масові вирубки лісів, проблеми світового океану, проблема збереження рослин і тварин та ін.).
3. Що відносять до природних ресурсів? (Атмосферне повітря, вода, грунт, корисні копалини, клімат, рослини, тварини)
4. Які ви знаєте причини обміління внутрішніх водойм? (неправильне проведення осушувальних робіт, меліорація, забруднення водойм).
5. Які рослини, що зустрічаються на Рівненщині, занесені до «Червоної книги» України? (Береза темна, молочай волинський, лілія лісова, меч-трава болотна, вовчі ягоди пахучі та ін.)
6. Які тварини, птахи нашого краю занесені до «Червоної книги» України? (Заєць білий, горностай, барсук, лелека чорни, журавель сірий та ін.)
7. Які ви знаєте державні заказники на території Рівненської області? (Бєлозерський ландшафтний заказник, Воронківський ботанічний заказник, Хіноцький ботанічний заказник, Висоцький лісовий заказник, Почаївський ландшафтний заказник – Дубровицький р-н, «Вишнева гора» - ботанічний заказник – Рівненський р-н, Суський ботанічний заказник – Костопільський р-н.

Робота з молоддю

Ефективними формами роботи серед молоді є вечори запитань і відповідей. Пропонуємо примірні питання для проведення такого вечора на тему: «Екологія краю: на перехресті доріг».
- Які об’єкти в Зарічненському районі становлять потенційну екологічну небезпеку?
- Відходи промисловості та інші види забруднення навколишнього середовища. Як можна їх уникнути?
- Чи може стати захист природи вигідним підприємцю?
- Чи несуть підприємства відповідальність за заподіяну шкоду навколишньому середовищу?
- Екологія майбутнього: які реальні перспективи вирішення проблеми?
Усний журнал для молоді «Увійди в природу другом».

«В природі все буденне, святкове.
І може, просто кажучи, - святе».

1 сторінка. «Банк тривожної інформації» - експрес інформація
2 сторінка. «Про природу тихим голосом» (Поети Рівненщини про природу) – поетичний вернісаж.
3 сторінка. «Підручник екологічної ввічливості» - огляд-бесіда.
Для керівників і спеціалістів сільськогосподарського виробництва, фермерів, орендарів, інших працівників аграрного сектору регіону доцільно провести години інформації:
«Екологія і хімізація сільського господарства. Чи можливий компроміс?», «Екологія землевпорядкування!» тощо.
Тема «Людина і природа» може стати придатною організації клубів за інтересами та любительських об’єднань: садівників-городників, квітникарів, пасічників, кактусоводів, любителів природи, домашніх тварин тощо. В рамках їх роботи доцільно проводити різнопланові заходи для відпочинку і спілкування.
Вся робота бібліотек має активно висвітлюватись в засобах масової інформації. З цією метою в місцевих періодичних виданнях варто систематично друкувати списки та огляди нових надходжень книг, інших документів, виступати з інформаційними оглядами літератури по радіомовленню, інформувати населення про найбільш важливі екопросвітницькі заходи через пресу, радіо, телебачення.
Підготувала О.Чекун

«Краєзнавча робота з молоддю: досвід, проблеми»


(Методичні рекомендації)

Краєзнавча робота посідає пріоритетне місце в діяльності кожної бібліотеки і може стати основою патріотичного виховання молоді. Сформований в бібліотеці фонд краєзнавчої літератури, матеріали з місцевих газет, краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат, система формаційного обслуговування молоді з питань краєзнавства, випробувані на практиці форми і методи популяризації матеріалів про Рівненщину допоможуть виховати у молоді почуття патріотизму і національної самосвідомості. Специфіці краєзнавства найбільш повно відповідають комплексні форми популяризації літератури. Можуть бути оформлені краєзнавчі кімнати, кутки, кімнати бойової слави, які добре себе зарекомендували на практиці. Приверне увагу користувачів колоритна виставка предметів українського побуту «Скарбниця народної мудрості», що розміщена в народознавчій кімнаті.
Добрим помічником бібліотекаря можуть стати краєзнавчі куточки, де слід оформити інформаційні стенди, книжкові виставки, на яких буде представлена література про історичне минуле краю, буремні рок Великої Вітчизняної війни, інформацію про знаменні і пам’ятні дати Рівненщини, тематичні папки-досьє, в яких зібрано газетний матеріал з історії села, тематичні картотеки. Назви можуть бути різноманітні: «Мій край – найкраще місце на Землі», «Рідний край – Рівненщина моя!», «Тобі розкаже сива давнина, як край мій жив, боровся й розвивався», «Я виріс тут, і край мені цей дорогий».
Максимально розкрити краєзнавчий фонд, представити широке коло наявних у бібліотеці краєзнавчих матеріалів допоможе:
- виставка-подорож «Стежками рідного краю»;
- виставка-вікторина «Розкрий для себе рідне село»;
- фотовиставка «Квітни мій краю, Рівненська земля»;
- виставка-реклама «Нові краєзнавчі видання про рідний край»;
- виставка-спогад «Мій край – моя історія жива» з розділами:
1) Сторінки історії розповідають (про історичне минуле краю);
2) Рідний край – гордість моя (про славетних земляків);
3) Земля квітучої краси (про екологію);
4) У вінку духовної краси (культура, літературне життя);
5) Наших оберегів кольори (народні традиції, звичаї, побут, фольклор).
Радимо оформити розгорнуту постійно-діячу виставку літератури «Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм», на якій представити видання, що висвітлюють історичний шлях Рівненщини, етнографію, її природу, екологічні проблеми, дані про розвиток економіки і культури, суспільно-політичне життя, новини літератури. Доповнити виставку можуть портрети, фотоальбоми, літописи краю, а також предмети народної творчості, побуту, вишиті українські рушники, гончарні вироби.
Любов до Батьківщини – це любов і до природи рідного краю, яка потребує захисту, примноження природних багатств. Більшої ефективності роботи у цьому напрямку надають краєзнавчі вечори «Край мій, оспіваний в віршах», «Люби рідне місто всім серцем своїм», екологічна година «Знай, люби, бережи», книжкова виставка «Охороняємо природу рідного краю», де будуть представлені публікації періодики про екологічну ситуацію в краї, про охорону природного ландшафту.
Підготувала О. Чекун

Основні знаменні і пам’ятні дати у 2007 році


Січень

1. Новорічне свято.
• 130 років від дня народження Степана Шухевича (1877-1945), українського політичного та військового діяча, адвоката, письменника.
• 100 років від дня народження Данила Фіголя (Фіголь, 1907-1967), музеєзнавця, етнографа, фотографа. 2. 120 років від дня народження Миколи Андрійовича Чайковського (Чайківського) (1887-1970), українського математика, громадського діяча).
3. 140 років від дня народження Євгенії Іванівни Бохенської (1867-1914), письменниці, фольклориста, педагога, активної учасниці УВО та ОУН.
4. 170 років від дня народження Павла Гнатовича Житецького (1837-1911), українського філолога, педагога, громадського діяча.
5. 170 років від народження Стефана Васильовича Кульженика (1837-1906), українського друкаря і видавця-просвітителя.
6. Святвечір. Багата кутя
• 170 років від дня народження Чарльза Діккенса Молодшого (1837-1896), англійського літератора і видавця. 7. Різдво Христове.
8. 100 років від дня народження Оксани Кирилівни Заброди (1907-1977), українського режисера.
9. 210 років від дня народження Фердінанда Петровича Врангеля (1797-1870), російського мореплавця, адмірала.
• 100 років від дня народження Миколи Андрійовича Лівицького (1907-1989), українського громадсько-політичного діяча. 10. 410 років від дня народження Петра Могили (справж. – Мовіла) (1597-1647), українського культурно-просвітницького, церковного та громадсько-політичного діяча, богослова, проповідника і літератора.
• 150 років від дня народження Софрона Несільського (1857-1917), українського лексикографа, філолога, члена НТШ.
11. 100 років від дня народження Анастасії Іванівни Морозової (1907-1984), української актриси.
12. 175 років від дня народження Єлисавети Милорадович (Скоропадської) (1832-1890), української громадської діячки і меценатки.
• 100 років від дня народження Сергія Павловича Корольова (1907-1966), українського вченого, конструктора ракетно-космічних систем.
13. Щедра кутя.
• 180 років від дня народження Миколи Миколайовича Бекетові (1827-1911), російського й українського фізико-хіміка.
14. Новий рік за старим стилем.
• 180 років від дня народження Петра Петровича Семенова-Тян-Шанського (1827-1914), російського географа.
• 125 років від дня народження Івана Івановича Огієнка (1882-1972), українського церковного і громадського діяча, митрополита, історика церкви, педагога.
• 70 років від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала (1937-1995), українського письменника.
15. 100 років від дня народження Сергія Сергійовича данова (1907-1968), українського композитора.
16. 140 років від дня народження Вікентія Вікентійовича Вересаєва (справж. – Слідович) (1867-1945), російського письменника.
17. 100 років від дня народження Григорія Китастого (1907-1984), українського композитора, диригента, бандуриста.
18. Святвечір водохресний. Голодна кутя.
• 100 років від дня народження Володимира Лукича Боровського (1907-1987), церковного діяча, одного із засновників Української євангелистської реформаторської церкви на західноукраїнських землях.
19. Богоявлення Господнє. Водохреще.
20. День Автономної Республіки Крим.
22. Ден Соборності України.
23. 175 років від дня народження Едуарда Мане (1832-1883), французького живописця.
• 100 років від дня народження Хідекі Юкави (Юкава) (1907-1981), японського фізика, Нобелівського лауреата. 24. 275 років від дня народження П’єра Бомарше (1732-1799), французького драматурга.
25. 125 років від дня народження Вірджинії Вульф (1882-1941), англійської письменниці і літературного критика.
26. Міжнародний день митника.
• 230 років від дня народження Василя Яковича Ломиковського (1777-1848), українського історика, етнографа, перекладача.
27. 175 років від дня народження Льюїса Керрола (1832-1898), англійського письменника, математика, логіка, священика.
• 100 років від дня народження Мечислава Едмундовича Гаска (1907-1996), українського поета.
• 80 років від дня народження Олексія Івановича Тихого (Олекса Тихий) (1927-1984), українського поета, правозахисника.
28. 110 років від дня народження Валентина Петровича Катаєва (1897-1986), російського письменника. 29. День пам’яті героїв Крутів.
• 170 років від дня народження Антіна Кобилянського (1837-1910), українського літератора, лікаря, винахідника.
• 140 Вінсенте Бласко Ібаньєса (1867-1928), іспанського письменника, громадського діяча.
30. 125 років від дня народження Франкліна Делано Рузвельта (1882-1945), президента США (з 1933 р.).
31. 210 років від дня народження Франца Петера Шуберта (1797-1828), австрійського композитора. цього місяця виповнюється:
• 170 років від дня народження Митрофана Миколайовича Александровича (Олександровича) (1837-1881), українського письменника, історика, фольклориста.
• 125 років від дня народження Іполита Купріяновича Мацуревича (1882-1939), українського хіміка.
• 80 років тому (1927) заснована ВУСПП – літературна організація.

Лютий

1. 200 років від дня народження Антіна Євстахійовича Лужецького (1807-1891), українського поета.
• 150 років від дня народження Володимира Михайловича Бехтерєва (1857-1927), російського невропатолога, психіатра і психолога.
2. 125 років від дня народження Джеймса Джойса (1882-1941), ірландського письменника.
• 120 років від дня народження Євгена Филимоновича Маланюка (1887-1968), українського поета, критика, літературознавця
3. 125 років від дня народження Бонна Франца Ксаверія (1882-1945), громадсько-політичного і релігійного діяча в Галичині і в еміграції.
4. 125 років від дня народження Олександра Сергійовича Раєвського (1872-1924), українського та російського вченого, конструктора паровозів.
• 110 років від дня народження Федора Пилиповича Максименка (1897-1983), українського бібліографа та книгознавця.
6. 150 років від дня народження Дмитра Григоровича Щербачова (1857-1932), військового діяча періоду Української революції, генерал-полковника.
• 120 років від дня народження Бенедикта Костянтиновича Лівшиця (1887-1938), російського письменника, перекладача.
7. 160 років від дня народження Олександра Олександровича Русова (1847-1915), українського земського статистика, етнографа і фольклориста.
9. 120 років від дня народження Василя Івановича Чапаєва (1887-1919), героя громадянської війни.
10. 100 років від дня народження Василя Миколайовича Ремесла (1907-1983), українського селекціонера.
11. 160 років від дня народження Томаса Едісона (1847-1931), американського винахідника в галузі електротехніки та підприємця.
• 120 років від дня народження Сигізмунда Домініковича Кржижанівського (1887-1950), українського і російського письменника; літературознавця, мистецтвознавця, перекладача.
13. 100 років від дня народження Віктора Маркіяновича Савіна (1907-1971), українського живописця.
15. Стрітення Господнє.
• День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
• 100 років відкриття Вінницької публічної бібліотеки ім. Гоголя (1907) (нині Вінницька Обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тимірязєва).
16. День Литовської держави. Національне свято Литовської республіки.
• 100 років від дня народження Івана Івановича Ковалика (1907-1989), українського мовознавця.
17. 150 років від дня народження Миколи Аполлоновича Тутковського (1857-1931), українського музичного діяча, піаніста, композитора, педагога.
• 140 років від дня народження Петра Петровича Шмідта (1867-1906), лейтенанта Чорноморського флоту, одного з керівників Севастопольського повстання 1905 р.
• 130 років від дня народження Всеволода Андрійовича Чаговця (Чаговець) (1877-1950), українського
театрознавця, драматурга, журналіста. 18. 100 років від дня народження Леоніла Яковича Зимного (1907-1942), українського поета.
19. 100 років зі дня смерті Михайла Корнійовича Чалого (1816-1907), українського педагога, культурно-освітнього діяча, біографа Т.Г.Шевченка.
20. 175 років від дня народження Федора Артемійовича Терещенка (1832-1894), підприємця, мецената.
• 120 років від дня народження Олександра Дмитровича Тимофєєвського (1887-1985), російського та українського патофізіолога й онколога.
• 120 років від дня народження Олександра Івановича Удовиченка (1887-1975), генерального полковника Армії УНР.
21. Міжнародний день рідної мови.
• 150 років від дня народження Авксентія Антоновича Цагарелі (1857-1902), грузинського драматурга.
22. 275 років від дня народження Джорджа Вашингтона (1732-1799), американського державного діяча, першого президента США.
• 150 років від дня народження Генріха Герца (1857-1894), німецького фізика.
23. День захисника Вітчизни.
• 100 років від дня народження Івана Олександровича Артюхова (1907-1977), учасника партизанського руху в Україні.
24. День незалежності Естонської Республіки.
25. 300 років від дня народження Карло Гольдоні (1707-1793), італійського драматурга, одного з основоположників національної комедії.
• 120 років від дня народження Леся Курбаса (1887-1937), українського режисера, актора, теоретика театру, драматурга, публіциста, перекладача, засновника театру «Березіль».
• 100 років від дня народження Володимира Павловича Рибака (1907-1961), секретаря ліги американських українців.
26. 150 років від дня народження Овксентія Васильовича Корчака-Чепурківського (1857-1947), українського ученого-медика.
• 130 років від дня народження Федора Миколайовича Попадовича (1877-1943), українського хорового диригента, композитора, педагога.
• 125 років від дня народження Павла Петровича Бабенчикова (1882-1947), українського історика-краєзнавця.
27. 200 років від дня народження Генрі Уодсуорта Лонгфелло (1807-1882), американського письменника, перекладача.
• 120 років від дня народження Петра Миколайовича Нестерова (1887-1914), російського військового льотчика.
28. 130 років від дня народження Сергія Едуардовича Борткевича (1877-1952), українського композитора, піаніста і педагога.
• 100 років від дня народження Юрія Старосольського (1907-1991), українського вченого-правника, громадського діяча.

Березень

1. 120 років від дня народження Івана Федоровича Колесникова (1887-1929), українського живописця. • 80 років тому (1927) вийшла у світ газета «Вечірній Київ».
2. 125 років від дня народження Архипа Юхимовича Тесленка (1882-1911), українського письменника.
4. 100 років від дня народження Володимира Йосиповича Векслера (1907-19660, російського фізика.
5. 180 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова (1827-1893), українського байкаря, поета, журналіста.
6. 10 років тому (1997) засновано Асоціацію українських письменників (АУП).
7. 125 років від дня народження Григорія Коссака (1882-бл. 1932), українського громадського і військового діяча.
8. Міжнародний жіночий день.
• 120 років від дня народження Антіна Чернецького (1887-1963), українського громадсько-політичного діяча у Галичині, журналіста.
• 100 років від дня народження Моріса Борисовича Уманського (1907-1948), українського художника театру і кіно.
9. День народження Т.Г.Шевченка (1814-1861), українського поета, художника і мислителя.
10. 220 років від дня народження Устима Якимовича Кармалюка (1787-1835), українського народного героя, керівника боротьби селян Поділля проти кріпацтва в 1-ій пол. XIX ст.
11. День землевпорядника.
12. 270 років від дня народження Василя Івановича Баженова (1737 або 1738-1799), російського архітектора, теоретика архітектури, педагога, представника класицизму.
• 125 років від дня народження Івана Лукича Сагатовського (1882-1951) (справж. – Мавренко-Коток), українського актора, режисера.
14. 270 років від дня народження Арсенія Кошака (1737-1800), українського церковно-освітнього діяча, письменника, педагога, доктора богослов’я.
• 110 років від дня народження Василя Івановича Атаманюка (1897-1940), українського письменника. 15. Всесвітній день прав споживача.
• 125 років від дня народження Семена Юлійовича Семковського (Кронштейна) (1882-1937), українського філософа, соціолога.
16. 220 років від дня народження Георга Сімона Ома (1787-1854), німецького фізика.
• 125 років від дня народження Христини Олексіївни Алчевської (1882-1931), української письменниці, педагога , перекладача.
17. 160 років від дня народження Федора Кіндратовича Вовка (1847-1918), українсько етнографа, фольклориста, антрополога й археолога.
• 110 років від дня народження Олеся Бабія (1897-1975), українського письменника і літературознавця в США. • 90 років від дня створення Української Центральної Ради (УЦР) (1917-1918).
18. 125 років від дня народження Олекси Михайловича Іванчука (1882-1920), українського публіциста, фольклориста та етнографа.
19. День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення.
• 130 років від дня народження Василя Миколайовича Доманицького (1877-1910), українського філолога, історика, фольклориста й бібліографа.
21. Міжнародний день ліквідації расової дискримінації.
• Всесвітній день поезії.
• 80 років від дня заснування «Літературної газети» (1927) (нині «Літературна Україна»).
22. Всесвітні день водних ресурсів.
23. Всесвітній день метеорології.
• Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва.
24. Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз.
• Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз.
• 225 років від дня народження Ореста Адамовича Кіпренського (1782-11836), російського живописця.
• 130 років від дня народження Олексія Силовича Новикова-Прибоя (1877-1944), російського письменника. 25. День Служби безпеки України.
• 140 років від дня народження Артуро Тосканіні (1867-1957), італійського диригента.
26. День внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
• 100 років від дня народження Олександра Яковича Хорхота (Хорхот) (1907-1993), українського архітектора. 27. Міжнародний день театру.
28. 100 років від дня народження Івана Терентійовича Балаки (1907-1978), українського літературознавця.
29. 100 років від дня народження Мирона Йосиповича Бару (1907-1998), українського правознавця.
31. 150 років від дня народження Бориса Ізмаїловича Срезневського (1857-1934), метеоролога та кліматолога.
• 125 років від дня народження Корнія Івановича Чуковського (справж. – Корнейчуков Микола Васильович) (1882-1969), російського письменника, літературознавця, перекладача.
цього місяця виповнюється:
• 140 років від дня народження Грицька Григоренка (сравж. – Судовщикова-Косач О.Є.) (1867-1924), української письменниці.
• 90 років від дня створення Червоної гвардії (1917).
• 80 років від дня заснування Будинку письменників (1927) у Києві, культурно-освітянської установи.