ВІРТУАЛЬНІ

ВИСТАВКИ

БІБЛІОГРАФІЧНІ

ПОКАЖЧИКИ

ЛІТЕРАТУРИ

Наша адреса:

Центральна районна бібліотека,
вул. Грушевського, 4;
смт Зарічне
Рівненської обл.,
Україна, 34000.
Телефон – 80363230271
80363230132.
Електронна адреса:
zaribiblioteka@gmail.com

Пункт доступу громадян

до офіційної інформації

           Лічильник


ВАНДА ВАСИЛЕВСЬКА

Василевська Ванда Львівна (21.I.1906, м. Краків – 29.VII.1964, м. Київ) – польська і українська письменниця. У 1927 р. закінчила Краківський університет. У 1939 р. емігрувала в Україну. Жила у Рівному, Львові, Києві. Учасниця Другої світової війни, активний борець за мир. Дружина українського драматурга О.Корнійчука. дебютувала у 1923 р. як поетеса. Авторка повістей «Обличчя дня» (1934), «Вітчизна» (1935), «Земля в ярмі» (1938), трилогії «Пісня над водами» (1940-1951), «Райдуга» (1942), «Просто любов» (1944), «Коли запалає світло» (1947), «В тяжкій боротьбі» (1958). У другій половині 30-х років подорожувала по ріках Полісся Турії, Горині, Стиру, Прип’яті, озерах Нобель, Біле та інших, побувала в селах Зарічненського, Дубровицького, Володимирецького районів, про що написала в «Щоденнику письменника», нарисі «Подорож по Турії», статті «На дорогах війни». У роки війни діяв партизанський загін її імені.

Література:

Домащук П. Ванда Василевська на Рівненщині // Червоний прапор. – 1970. – 24 січня;
Пащук І. Вдивляючись у життя // Зміна. – 1975. – 21 січня.
Полум’яна Ванда. – Київ. – 1985.
Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини. –Рівне: Волинські обереги, 2005. –с.28.

Сергій Граховський

Сергій Іванович Граховський народився 25 вересня 1913 року в містечку Нобель (нині село Зарічненського району на Рівненщині). У 1935 році закінчив Мінський педагогічний інститут. Зазнав багаторічних репресій від сталінського режиму. Згодом був реабілітований.
Відомий білоруський письменник, автор багатьох книг. Серед них – збірка поезій «День народження» (1958), «Пам’ять» (1965), «Вірші» (1968), «Поема доріг» (1970), «Зачарованість» (1978), «Осінні гнізда» (1983), «Кола надії» (1985), поема «Болюча пам’ять» (1987), повість «Рудобельська республіка» (1968). У 1983 році написав поему «Розлука на світанні» - про дружбу Лесі Українки з С. Мержинським, у 1984 році – нарис про них «Міріам і Месія». Переклав білоруською мовою окремі твори Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Рильського, В. Сосюри та інших українських авторів.

Роман Демчук

Роман Степанович Демчук народився 11 січня 1947 року в с. Балинці Снятинського району на Покутті (Івано-Франківщина), звідки вийшло чимало класиків української літератури. Р. Демчук теж вийшов. І прийшов на Рівненщину, аж у райцентр Зарічне, де очолив районну філію ДП «Рівненський облавтодор». Та ще й своєю особою поповнив гумористично-сатиричний загін Рівненщини. Принагідно, звичайно, але досить вагомо.
Автор книг «Катастрофа» (2001), «Книжка із сумним фіналом» (2002), «Шило у мішку з бляхи» (2003).

Що і вчора

Якось директор запитав Федору:
- Що робите?
- Те саме, що і вчора.
- А вчора – що, Федоро моя мила?
- А вчора я нічого не робила.

Астрономічна цифра

Обідав у кафе “Міраж” Денис,
Стрункий офіціант рахуночка приніс.
- Це що, - йому Денис сердитим тоном,-
Рахунок мій чи номер телефону?

Право вибору

- Сусід ваш слабував, а як Хома тепер?
- Не мав на ліки грошей і тому помер.
- А як живе ваш кволий сват Дахно –
Він теж слабує, бідний, вже давно?
- Що лікар прописав, купив в аптеці дід,
Та з голоду помер – не мав уже на хліб.

АЛІНА КОРНІЙЧУК

Корнійчук Аліна Василівна (2.I.1986, с. Мутвиця Зарічненського району Рівненської області) – українська поетеса. Закінчила місцеву загальноосвітню школу, нині – студентка Київської академії статистики, обліку і аудиту. Друкується у райгазеті «Полісся». Авторка поетичних збірок «Подорож серцем», «Біль Чорнобиля» (2003), «Інтимне» (2004).

Література

Корнійчук А. Мрії кленового листка: Вірші [інваліда із с. Мутвиця Зарічненського р-ну] // Інва.net : Інформаційний бюлетень. Вип. 14 / Рівнен. обл. держ. б-ка. – Рівне: ЦЕНТІ, 2006. – с. 64-65.
«Передзвін Полісся» в душі поетеси звучить // Сарненські новини. – 2000. – 13 квітня;
Передзвін Полісся // Народна газета. – Рівне. – 2001. – 23 лютого. Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини. –Рівне: Волинські обереги, 2005. –с.87.

ІВАН ПОЛЮХОВИЧ

Іван Семенович Полюхович змалку закоханий у цвітіння землі, в барвоквіття української природи. Народився він 14 лютого 1933 року в мальовничому Зарічненському районі на Рівненщині. Там жив, там працював до 1990 року. У 1966-1969 роках закінчив Радянську партійну школу. За освітою одержав спеціальність агронома-організатора. Працював заступником голови колгоспу, директором райпобуткомбінату та на інших роботах.
У зв’язку з трагедією на Чорнобильській АЕС, рятуючи здоров’я малих онуків, його сім’я в 1991 році переселилася в м. Чугуїв.
І.Полюхович стає постійним леном поетичного клубу «Свіча», який діє при центральній рай бібліотеці. Його вірші друкують чугуївська райгазета «Красная звезла» та міська «Новости Чугуєва».
Перша збірка поезій «Друга молодість моя» вийшла у 2002 році. Друга збірка лірики «Проміння любові» вийшла в 2004 році. «Три дороги» - третя поетична збірка.

Моє Зарічне

Моє Зарічне! Жар любові
В мені до тебе ще іскрить.
Прийми мою сердечну сповідь,
Як клятву вірності любить.

За щастям я блукав світами,
Шукав його де тільки міг,
Життя минуло не з медами –
Знайшов лише утоми ніг.

Живу я нині на чужині,
Хоча Вкраїна в нас одна…
Але немає тут родини –
Чужії люди й сторона.

Ніщо не може замінити
Той край, де ти побачив світ,
Його не можна розлюбити,
Де б ти не жив стонадцять літ.

* * *
Земля ота, де народився,
Свята святих усіх земель,
Де ти зростав, де ти учився,
Де дід і прадід твій помер.

Ота земля лиш має право
Постійно в серці нашім жить,
І щоб душею не лукавить –
Наш вічний борг її любить.

* * *
Де сяє сріблом річка Стир,
Стоїть, красується Зарічне.
О краю рідний, ти повір –
Моя любов до тебе вічна!

ЛЮБОВ ПОЛЮХОВИЧ

Полюхович Любов Дмитрівна (2.I.1959, с. Серники Зарічненського району Рівненської області) – українська поетеса. Після закінчення місцевої школи навчалася на філологічному факультеті Рівненського державного педінституту. Потім працювала в Зарічненській середній школі, в рай загсі, зараз – викладач кафедри української літератури Рівненського державного гуманітарного університету. Авторка збірки «Світлини пам’яті душі» (2001).

Література:

Донька синьооких озер // Нова Волинь. – Рівне. – 2003. – 8 травня.
Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини. –Рівне: Волинські обереги, 2005. –с.148.

Лідія Рибенко

Лідія Гуріївна Рибенко народилася в с. Річиця Зарічненського району, що на Рівненщині, в сім’ї вчителів. Після закінчення середньої школи навчалася в Українському інституті інженерів водного господарства. За фахом – інженер-будівельник. Працювала інженером, екскурсоводом, керівником туристсько-екскурсійної фірми, провідним науковим редактором редакційно-видавничої групи «Реабілітовані історією», на журналістській роботі, нині – редактор видавничого відділу РДГУ.
Авторка збірки фантастичних оповідань «Острів фіксованих» (1992), повістей «Некерована» (в альманасі «Погори на», 1994) та «Бо ти - людина» ( в журналі «Березіль», № 3-4 за 1999 рік), роману «Золото Мірабіліса» (2002).
Проживає в місті Рівне.

ЮХИМ ТОСЕНКО

Тосенко Юхим Олексійович (1.IV.1903, с. Лубенці Корюківського району Чернігівської області – 80-і рр., с. Рибальте Голопристанського району Херсонської області) – український прозаїк, журналіст. Навчався у Чернігові, служив в армії на польському кордоні. Закінчив університет журналістики у Харкові, працював редактором газети у Кривому Розі і Ново- миколаївському. В 1939 р. редагував газету «Червона зірка» у Морочному (тепер Зарічненський район). Учасник війни. Жив і працював у Сумській області, а в 1952 р. переселився в Херсонську область, де 15 років у степах пас вівці. Автор книг «Далекі обрії» (1969), «Під крильми жайворонка» (1978) і в рукописі залишилася книга спогадів про перебування на Рівненщині.

Література:

Братан М. Чабанське слово // Тосенко Ю. Під крильми жайворонка. – Сімферополь. – 1978. – с.3-5;
Пащук І. Серцем зігріте слово // Червоний прапор. – 1980. – 17 серпня.
Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини. –Рівне: Волинські обереги, 2005. –с.182.

ТРОНЕВИЧ ОЛЕНА

Троневич Олена (с. Локниця Зарічненського району Рівненської області) – українська поетеса. Закінчила місцеву школу. Друкується у періодиці.

ЛІТЕРАТУРА:

Грабоус В. Слово з чарівного краю // Вільне слово. – 2002. – 29 серпня.